Хто перший розпочав досліджувати Африку?

Перші спроби проникнути вглиб материка закінчувалися невдачею. Мандрівники гинули від хвороб, знесилення і нападу місцевих племен. Успішно здолати всі перешкоди і проникнути у внутрішні райони Африки вдалося англійському досліднику Давіду Лівінгстону (мал.61). Понад тридцять років (1841-1873) з невеликими перервами він досліджував Південну і Центральну Африку, перетнувши материк від Індійського до Атлантичного океану. Лівінгстон уперше дослідив раніше не відомі річки та озера внутрішніх районів материка. Розширив і поглибив знання про Центральну Африку також англійський дослідник — Генрі Стенлі (мал.62), який очолював велику англо-американську експедицію. Вона обстежила кілька великих озер континенту, річку Конго та верхів'я Нілу. У 1847-1848 рр. Північно-Східну Африку досліджував наш співвітчизник — мандрівник і дипломатЄгор Петрович Ковалевський.

У XX ст. подорожі до Африки стали звичайним явищем. Учені з різних країн світу, спираючись на досвід своїх попередників, продовжували дослідження природи континенту. Це дало змогу вивчити і освоїти його значні природні багатства.

ВИСНОВКИ

Африка перетинається екватором майже посередині, що зумовлює подібність її природних умов у північній та південній частинах.
Більша частина материка розташована між Північним і Південним тропіками.
Внутрішні області Африки були відкриті європейцями тільки в середині XIX ст.